2-е ПетраРозділ 1 |
1 |
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
3 |
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
12 |
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
2-е Послание ПетраГлава 1 |
1 |
2 Да приумножатся вам благодать и мир, потому что воистину вы постигли Бога и Господа нашего Иисуса! |
3 |
4 через которые Он принёс величайшие и драгоценные дары, обещанные нам. Через них вы уподобились Самому Богу, приобщились к Божественному и избежали погибели, царящей в мире из-за низких желаний человеческих. |
5 Именно по этой причине прилагайте все усилия, чтобы быть добродетельными в своей вере, обрести знание в своей добродетели, |
6 проявлять воздержанность в знании, терпение в воздержанности, благочестие в терпении, |
7 братскую привязанность в благочестии и любовь в братской привязанности. |
8 Так как если эти качества есть у вас и если они возрастают, то они сделают вас деятельными и созидательными и приведут к полному познанию Господа нашего Иисуса Христа. |
9 Тот же, кто не обладает этими качествами, настолько слаб зрением, что не видит ничего, и позабыл, что был очищен от своих прошлых грехов. |
10 Поэтому, братья и сёстры, ещё более стремитесь к тому, чтобы показать, что вы действительно призваны и избраны Богом, потому что если вы поступаете так, то никогда не споткнётесь и не упадёте. |
11 Так вы будете желанными в вечном Царстве Господа нашего и Спасителя — Иисуса Христа. |
12 |
13 Я считаю правильным, пока ещё живу на земле, пробуждать вас этими напоминаниями. |
14 Я знаю, что вскоре покину своё тело, как открыл мне Господь наш Иисус Христос. |
15 И я сделаю всё, что в моих силах, чтобы после того как я вас покину, вы помнили обо всём этом. |
16 |
17 Он обрёл честь и славу от Бога Отца, когда дошёл до Него этот голос, голос высшей славы: |
18 Мы слышали этот голос, раздавшийся с небес, когда были с Ним на святой Горе. |
19 |
20 Прежде всего вы должны понять, что ни одно пророчество в Писаниях не исходит из измышлений пророков, |
21 потому что пророчество никогда не рождалось из того, что хотел сказать сам пророк, но, движимые Святым Духом, люди высказывали послания Божьи. |
2-е ПетраРозділ 1 |
2-е Послание ПетраГлава 1 |
1 |
1 |
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
2 Да приумножатся вам благодать и мир, потому что воистину вы постигли Бога и Господа нашего Иисуса! |
3 |
3 |
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
4 через которые Он принёс величайшие и драгоценные дары, обещанные нам. Через них вы уподобились Самому Богу, приобщились к Божественному и избежали погибели, царящей в мире из-за низких желаний человеческих. |
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
5 Именно по этой причине прилагайте все усилия, чтобы быть добродетельными в своей вере, обрести знание в своей добродетели, |
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
6 проявлять воздержанность в знании, терпение в воздержанности, благочестие в терпении, |
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
7 братскую привязанность в благочестии и любовь в братской привязанности. |
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
8 Так как если эти качества есть у вас и если они возрастают, то они сделают вас деятельными и созидательными и приведут к полному познанию Господа нашего Иисуса Христа. |
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
9 Тот же, кто не обладает этими качествами, настолько слаб зрением, что не видит ничего, и позабыл, что был очищен от своих прошлых грехов. |
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
10 Поэтому, братья и сёстры, ещё более стремитесь к тому, чтобы показать, что вы действительно призваны и избраны Богом, потому что если вы поступаете так, то никогда не споткнётесь и не упадёте. |
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
11 Так вы будете желанными в вечном Царстве Господа нашего и Спасителя — Иисуса Христа. |
12 |
12 |
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
13 Я считаю правильным, пока ещё живу на земле, пробуждать вас этими напоминаниями. |
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
14 Я знаю, что вскоре покину своё тело, как открыл мне Господь наш Иисус Христос. |
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
15 И я сделаю всё, что в моих силах, чтобы после того как я вас покину, вы помнили обо всём этом. |
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
16 |
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
17 Он обрёл честь и славу от Бога Отца, когда дошёл до Него этот голос, голос высшей славы: |
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
18 Мы слышали этот голос, раздавшийся с небес, когда были с Ним на святой Горе. |
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
19 |
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
20 Прежде всего вы должны понять, что ни одно пророчество в Писаниях не исходит из измышлений пророков, |
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
21 потому что пророчество никогда не рождалось из того, что хотел сказать сам пророк, но, движимые Святым Духом, люди высказывали послания Божьи. |